12.03.2014 16:23
for all
180 views
rating 5 | 3 users
 © Наталя Паньків

Життя, мов сон, а сон – реальність наче:

Складні думки, заплутані паролі.

Душа – увись, а тіло надто кволе –

Упасти легко, важко встати, значить.


Комети – мрії в просторі і часі,

Діставши із нутра зірок осердя,

Об перешкоди б’ються спересердя,

Чоло обдерте тулять до Пегасів.


Зів’ялі крила пір’ям – аж додолу,

Похнюплені невиконаним струмом,

На зло усім вітрам, невдачам, глумам

Ідуть, ідуть у свій вігвам – додому.


Покірні щогли лиш своїм причалам.

Янтарний берег – прихисток недолі.

Душа – увись, а тіло надто кволе.

Цей сон – життя, реальність сном постала.


Наталя Паньків цікавиться


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.03.2014 16:30  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Сподобалось! Особливо про "...нутро зірок..." 

 12.03.2014 16:24  Суворий => © 

Гарно пишете...