13.03.2014 12:30
для всіх
187
    
  - | -  
 © ЛЮЛЬКА НІНА

Ой ти думо, моя думо

Ой ти думо,  моя думо

Ой ти думо, моя думо, 

Чого душу краєш:

Як жилося-прожилося, 

Ти це добре знаєш.


А я тебе тай пригорну

До серденька свого, 

Тай забуду про те горе, 

Що було до того.


Скільки б я не пригортала –

Ти не полюбляєш, 

Скільки б горе не забула

Та ти нагадаєш.


Бо не мож життя прожити

Й минуле забути, 

В людей шану і прихильність

Нелегко здобути.


Пролетіли мої роки, 

Стрімко пролетіли -

Як у вирій, в край далекий

Птахи відлетіли.


Не вернуть рожеву юність, 

Молодість прекрасну –

Та у цім житті складному

Безслідно не згасну.


В моїм серці вогонь горить

І думки палають, 

У віршах моїх душевних

Вони випливають.


І дякую тобі Боже, 

Дякую навіки, 

Що ти дав мені талант

В пристойному віці.



с.Нижні Станівці, Буковина, 12.06.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!