18.03.2014 16:20
для всіх
532
    
  1 | 1  
 © Карпенко Галина Іванівна

Мамо, заплети мені літо в коси!

Мамо, заплети мені літо в коси, теплі ранки, волошки-квіти.

Поверни в босоноге дитинство, безтурботне, любов’ю зігріте.

Заплети мені в коси щастя, сни чудові і веселкові,

Світлі спогади, диво казку, не забудь і вплети колискові.

Доторкнися рукою ласкавою і відступить печаль і лихо.

Все забудеться, все в минулому, і на серці моєму тихо.

Доторкнися рукою ніжною і відступить сум і тривога,

Знаю мамо, що кожної ночі просиш долі для мене у Бога.

Заплети мені мамо бережно, вітер з краю дитинства далекого.

Я на мить лиш туди повернуся, полечу білокрилим лелекою,

Знаю мамо,що виросла, знаю… літо в косах,та в серці зимно.

І дитинство, моє безтурботне відлетіло від мене нестримно.

Мамо, рідна не плач, не треба, не ховай сивину на скронях .

Заплітай лиш частіше коси, світ дитинства в твоїх долонях.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!