02.06.2014 21:07

для всіх

198

3 | 3

 © Антоніна Грицаюк

Літо коси розплело

з рубрики / циклу «Про Природу»

Літо коси розплело, 

Майнуло до річки, 

Стрибнуло і попливло, 

Ген-ген до вербички.

Стрепенулася вона, 

Мовби й не журилась, 

Скажу правду, не спроста, 

Літечку вклонилась.

За його дощик рясний, 

І за сонце ясне, 

А воно летить мерщій, 

Там де липа пахне.

Покружляло, пораділо, 

Та й майнуло в поле, 

Відпочити трішки сіло, 

Тут колосся море.

Геть на сонці розморилось, 

Майнуло на грядку, 

Всюди воно роздивилось, 

Все тут у порядку.

Ще у лісі не було, 

Миттю полетіло, 

Сонячне тепло взяло, 

На галявину сіло.

Червоніє тут суниця, 

Мов поважна пані, 

А красою, як гордиться, 

Всі є в неї дані.

Повен кошик ягідок, 

Літечко набрало, 

Всіх слухняних діточок, 

Ними частувало.

м. Славута,