Стукає хтось… Відчинити?
А якщо це не друг?
«Не бійся», - з-за хитких дошок…
А я не боюся – це рабство…
Шкрябнула шибку
Вишня гілками.
Чому ти не біла?
Бруньки болять біллю й квітнем…
Скоро… Скоро Ти звикнеш
Стояти отак за порогом,
За проточеним шашілем деревом,
Пропихаючи очі в кімнату,
Звідки з’їхав останній матрос
(Я ж не згадую хворих царів!)
Звикнеш… А, може, і зникнеш,
Спину твою розчинить осоння…
Стій! Подорожній в червонім габіті,
Ти припер до одвірка костур…
19.03.2014
