Зміїна отрута
з рубрики / циклу «Про долю»
Як ті змії розшипілись,
Ще й сплелись клубком,
Вони й досі не стомились,
Напхані лиш злом.
Вжалити – це для розваги,
Аж пливе отрута,
Знають, що в них переваги,
За віщо ж спокута.
Сльози вдів і матерів,
Чекають діти тата,
Світ від отрути почорнів,
Не діждуться свята.
Кара Божа за страждання,
Він те чує, бачить,
За страшні поневіряння,
Ще кожен заплатить.
м. Славута,
