Повернення додому
А сталося отак це - лишивсь біля воріт.
Та нічого, пролізу, я ж розміром мов кіт!
З господарем за хвіртку я недарма пішов:
Погавкав на чужого і кісточку знайшов.
(Купують дуже смачні і дорогі корми,
Та з курки кістка – диво, її так любим ми!)
Але чомусь господар сказав: «Додому йди!»
А як через шпарину потрапити туди?
От зараз підкопаюсь, просунув вже свій ніс.
Ні, більше не проходжу: за рік, мабуть, підріс.
Харків, Березень 2014 р