25.03.2014 00:37
лише 18+
189
    
  3 | 3  
 © Любов Колосюк

Пишу до тебе знову

Інколи потреба наростає,

Хочеться кричати врізнобіч.

Біль такий, що аж кістки ламає,

Випікає душу долі піч...

Ти мені обрушив побудову.

Дім картковий голосно упав.

А я пишу, пишу до тебе знову,

І знову підіймаю п"єдистал...


Ти, наче ідол, вирваних ілюзій,

І кожним подихом запалений в мені.

Я трунку напилась не по-заслузі,

Не-позаслузі вмерла у тобі!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.03.2014 12:01  Деркач Олександр 

нормально...уважніше треба - п`єдЕстал

 25.03.2014 10:20  Тетяна Белімова => © 

Сумно... Буває і досить часто.
Трошки у вас, пані Любо, ритм збивається.

 25.03.2014 06:00  Якобчук Павло => © 

Відчувай, що гарно... А решта слів хай будуть у душі.