Я знову пишу
Я знову пишу, бо немає причин не писати.
Так хочеться слова: живого й твердого, як сталь!
Мій вітер сміявся - я знову ішла танцювати.
Загралася осінь - я ще раз чекала печаль.
На серці так легко! Перо піддавалося слову,
А небо... А небо! Аж надто красиве було!
У мріях лісів прокидались закохані сови,
І сонце осіннє як вперше здіймалось й цвіло!
Я надто загралась - в мені поселилася осінь.
Я грілась від кави й ковтала потроху тепло.
Я знову пишу, бо так серце замріяне просить,
Я знову пишу, бо іще не зламала перо.
