Ганна Коназюк Залицяння
Зашарілось небо над ставочком,
Гуси вже додому побрели.
Верби накрохмалені сорочки
Одягнули й коси розплели.
Цвіркуни потріскують в травиці,
Соловейко пісню заспівав.
Завтра будуть зливи й громовиці -
Вітерець легенько нашептав...
І дрібні червоні намистини
Закотились рясно в темноту...
Залицяння вітру до калини
Викликали в неї дрімоту.
Київ, 25.03.2014
05.04.2014 18:57 Антоніна Грицаюк |
 Гарна, чуйна лірика! |
26.03.2014 20:11 Світлана Рачинська => © |
 Ань, такі вдалі образи!!! Верби у накрохмалених сорочках, а гуси))) Я аж уявила, як вони собі шнурочком побрели! І вітерець з весняними прогнозами! А дрімота, бо він калину ніжно заколихував, я б і сама так кимарнула б) Скільки праці зроблено, а скільки ще попереду!!! Хай небо шаріється, цвіркуни потріскують, калина дрімає, а я ще безліч разів зачитуюсь у вірші одної щирої україночки))) |
26.03.2014 09:17 Тетяна Белімова => © |
 Аню! Дуже гарно! Але фінал виявився несподіваним для мене))))) |