01.04.2014 00:00

для всіх

513

5 | 5

 © Оля Стасюк

Земля Шевченка

з рубрики / циклу «Рідна земля»

Як же тобі не вклонятися?..

Як же тебе не любити?..

Земле Шевченка, матінко!

Ти ж-бо – найкраща в світі!

Кров’ю полита, всіяна

Слізьми дівчат красивих…

Земле моя омріяна!

Ластівочко журлива!

Тут «Заповіт» Шевченковий

Досі не осягнути,

Тут між дерев смерекових

Може й траплятись рута…

Тут небеса – чаруючі,

Світлі й завжди свобідні.

Тут всі міста – хвилюючі,

Й слово панує рідне.

Як же тобі не вклонятися?..

Знай, що біда минуча –

Будеш цвісти ще, матінко,

Край Кобзаря квітучий!