Антоніна Грицаюк Козел і вівця
Одружився козел з вівцею,
Сміються всі в стійлі,
А він з дружиною своєю,
Щодень на дозвіллі.
То високо йдуть у гори,
То далеко в хащі,
Кажуть їх чекає горе,
Вони вдвох пропащі.
А вони собі у парі,
Мовби одне ціле,
Не розлучать їх ті чвари,
Геть все наболіле.
м. Славута,
07.04.2014 14:14 Тетяна Чорновіл => © |
 ВІрш дуже символічний і мудрий! Буває, що ті котрі сміються набагато гірші за козлів і овець. Просто в дзеркало давно не дивились! |
07.04.2014 01:42 Ганна Коназюк |
 Ех... Любов!))) Веселий віршик і змістовний! Згадалась баєчка Глазового про козу. Там в кінці таке - " що для баби гріх тяжкий, для кози - прекрасно!"...)))) |