Успіх
Яке то є щастя велике, що ти її кинув!
Ось так закохався й пішов без оглядки вперед.
Хоча в її серці ще довго твій образ не гинув,
А з часом від нього лишивсь жалюгідний скелет.
Все це трактувати по-різному можна щоднини.
З пустого в порожнє... І брудом тебе поливать.
Але я не бачу для цього простої причини,
Мій розум холодний - не було за ким жалкувать.
Вона підвелася і стала успішною пані.
Розквітла, мов ружа, родила здорових дітей.
Проведений час із тобою - то все, як в омані,
Опісля - настала пора для великих ідей.
Спочатку на неї всіх розпачів розпач нахлинув,
Але позбирала себе по крупинці в кулак.
З тобою б - ніколи, без тебе - до ран, до загину
Шукала себе... І відчула тріумф свій на смак!
Яке то є щастя велике, що ти її кинув...
Київ, 07.04.2014
