РОЗЛУКА
Палко, пристрасно любила,
А тепер на серці смуток,
Що боліло – відболіло,
На душі – щемлива скрута.
Щастя вже немає з нами,
Не повернеться ніколи,
Заростає бур’янами
Поле радощів і долі.
Проти волі не тримала,
Тихо плакала на ґанку,
Не кляла, не проклинала
Я розлучницю-коханку.
Ти нездатний покохати:
Чорне око
Прирікаєш всіх страждати,
Хто тебе безмежно любить.