Простими словами... кохання...
Простими словами, без жодного натяку фальші -
Шепочу на вушко тобі про кохання своє,
А серце тріпоче, кричить якомога найдальше:
Між зорями ритмом карбуючи ймення твоє.
В зріднілім повітрі частішають дихання наші,
В палкім поцілунку вустами зливаємось ми.
По вінця наповнені нашої пристрасті чаші,
Спиваєм до дна і ураз обростаєм крильми.
Злітаєм у вись і витаємо десь поза часом,
Себе пізнаєм у блаженному мареві тіл,
І там, вище хмар, вище зір, забуваємось разом -
Незриме торкаємо крильми у мареві тім.