Пам`яті матусі...
Поглянь, матусю, вишенька цвіте
В нас під вікном суцвіттям білим-білим.
І заметіль пелю̀стками мете,
Їх сипле на долоні загрубілі.
Це знов весна, матусю! Знов весна!
І защеміло враз моє сердѐнько…
Як і щороку, тепла, голосна̀,
Лише тебе немає, люба ненько!
Тихенько так покинула цей світ,
Немов голубка, в небо відлетіла.
Сльоза скотилась із вишневих віт,
Що, як і я, раптово побіліли.
м.Львів, 08.04.2014