Маленьке гарбузятко
з рубрики / циклу «Мої гуморески»
Залицявсь Гриць до Галини,
На ніч залишався,
Скоро будуть вже родини,
Та він не здавався.
Одружитися ще встигне,
Не його проблема,
Чого Галя та все скигле,
Не страшна дилема.
Як родилося дитя,
Галя гірко плаче,
А для Гриця вже рідня,
Знай, одне судаче.
Іди Грицю у свати,
Іди ж, схаменися,
Досить воду вже товкти,
За розум візьмися.
Довго щось він мізкував,
Ще не нагулявся,
Все ж таки сватів послав,
Тут він і попався.
Дала Галя гарбуза,
Диво – не картина,
Скажу вам геть не спроста,
У ньому ж дитина.
Хоч на день Грицю візьми,
Ось це гарбузятко,
Не товчи більше води,
Ти давно вже татко.
Притулив Гриць гарбуза,
А дитя сміється,
Ох, і Галя, ох, коза,
Свого все ж доб’ється.
м. Славута,
