Піжмурки
з рубрики / циклу «СПОМИНИ»
Запашна котилась торба.
Відкіля? Он з того горба.
В торбі – хліб і паляниця.
Як прийшлося, йду жмуриться.
До десятка порахую
І шукати помандрую.
- Тра-та-та! – знайду відразу,
- Злазь з шовковиці, Тарасе!
Ось Оксанчина спідничка,
Там – Мар’янка невеличка…
«Тра-та-та» бабуні з дому,
«Тра-та-та» коту рудому,
Рома – «Тра-та-та» за себе!
Задивилось сонце в небі.
Сумно сонцю, ні з ким гратись,
Теж схотіло заховатись.
Тільки нам додому треба,
Бо скотилось сонце з неба,
Вогняні струмки розлило,
Синій обрій запалило.
