Буває: нестерпно тихо
з рубрики / циклу «Емоційні сплески»
Буває: нестерпно тихо
Й відваги лишилось на чверть
Хоч знаєш напевно: не лихо
Та все якось шкереберть
І раптом ледь чутні кроки…
Лякаєшся: хто там ще?
Тобі не потрібна морока
Можливо, і це мине?
Та щось огортає повільно
До денця твоє єство
І враз відчуваєш: вільний,
Бо все навкруги для двох!
І сяйво якесь ледь помітне
Немов випромінює плоть
Знання: почуття тендітне
Навіки надійний оплот!
Вмовляєш себе: неправда!
Не може все бути ось так!
У книгах же інша правда:
Шаленство і буйство барв
А тут… так спокійно, тихо
Нечутна легка хода….
Відсутні гордість і пиха
Занадто вона проста!
І слухаєш знову серце
І відповідь є: дива!
Повільно хтось грає скерцо
Й співає твоя душа:
То пристрасть шалена, дика
Змітає все на шляху,
Кохання ж приходить тихо,
Йому простота до смаку!
Харків, 15.04.2014
.gif "{#}")