Шевченко і Майдан: шлях крізь століття
з рубрики / циклу «Ціна трипільської трагедії»
Майдан стоїть, дивуються світила,
І всі країни шлють до нас привіт,
Народ прокинувся і розпустив вітрила,
А Жиринпут плює згори на світ.
І за Тараса були свої тролі,
Пускали отруту, зривались з ланцюгів,
Та Бог послав пророка хоч без волі,
Прилинув він до Прадніпровських берегів.
І вмер Микола, стіна радянська впала,
І зникло рабства вогняний привіт,
І все минуло, все давно пропало,
А дух Тарасів не полишив світ.
Вита над Києвом, над площею Свободи,
Підтримує стотисячний Майдан:
"Були тварюки різної породи,
На них знайдеться свій ланцюг і пан"