18.04.2014 19:22
18+
353
    
  7 | 7  
 © Ганна Коназюк

Страсна п`ятниця

Страсна п`ятниця

Нашого Бога більше немає з нами.

Це так страшно і невимовно боляче.

Віра ховалася поруч духовної ями.

Правда кричала їй вслід щось надто шокуюче.


Нашого Бога більше немає з нами...

Світ ніби впав, вилізла нечисть з урвища...

Я причаїлась у сні між гнилими човнами.

Здерті до крові коліна, обличчя, нутрощі...


Нашого Бога більше немає з нами.

Я вже просто не я, а суцільний злидень.

Раптом у вухо мені хтось ледь чутно губами -

Бог післязавтра воскресне, настане Великдень.



Київ, 18.04.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.04.2018 15:26  Каранда Галина => © 

виплив вірш з архіву... сильно!

 21.04.2014 22:24  Антоніна Грицаюк => © 

Пронизливий вірш! Віра повинна бути завжди в нашому серці!

 19.04.2014 00:59  КАТИНСЬКИЙ ОРЕСТ => © 

ГАРНО...

 19.04.2014 00:50  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Ми дихаємо Ним.

 19.04.2014 00:42  Деркач Олександр => © 

Гарно, закінчення класне

 18.04.2014 22:12  Олена Вишневська => © 

Дуже!!!!!!!!!!!

 18.04.2014 22:04  Світлана Рачинська => © 

Video YouTube

Витягнула з бесідки... Так як твій  вірш відображає муки страсної п"ятниці.

 18.04.2014 22:01  Світлана Рачинська => © 

Аню, яка сила і біль у цих словах... Таку поезію нашіптують тільки янголи. І Він, у тебе, самий, що не на є - справжній... Дуже. Схиляюся.

 18.04.2014 18:11  Тетяна Белімова => © 

Сильно... До мурах! (якщо знаки оклику доречні тут)