Хроніка
до віршувань в окупації.
сп"янілі в зненависті безсилля
з обличчями у жовчі злості
радіють "пацани",
стріляють з багнетів
одиночними пострілами і чергами -
цілять у простір, у небо,
в усе українське,
у люті вбивають Бога в собі,
бажають і кличуть
в істереці крові і ката,
за спини ховаються жінок і дітей,
за здурений люд,
зазомбований ще у "совітах... -
ах, це так по російські!