23.04.2014 21:45
18+
225
    
  5 | 5  
 © Ірина Червінська-Мандич

Гра

ця гра небезпечно-спонтанна

коли, встаючи із дивану,

зализуєш рани і рвано

світає, горить горизонт

за вікнами крово-багряно, 

все вірно, за звичаєм знано, 

і новий квиток я дістану

на ще не звойований фронт,

та лінії зламано й стерто,

хоча проти бурі уперто

вітрилами б"юсь до подертих

шпангоутів, знаю, як є,

коли ще не відаєш смерти,

та швидко, неначе комета, -

на вістря ножа, а в конверті -

вчорашні афіші з фойє.



23.04.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.04.2014 23:03  Панін Олександр Мико... => © 

Бунтівна, гнучка, сильна і дуже жіноча поезія.

 23.04.2014 22:38  Тетяна Белімова => © 

Небезпечно хмільна і збуджуюча поезія!)))

 23.04.2014 22:04  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Дуже сподобалось!

(Я цю гру ще "Реаліті" називаю.){#}

 23.04.2014 18:29  Деркач Олександр => © 

цікава композиція

 23.04.2014 17:47  Світлана Рачинська => © 

ніби кінець чогось... ніби й початок... а може початок кінця? чи навпаки?...

Серйозна гра. Життєва... Дуже класно!