Знову уві сні
А що між нами? Відстані і тиша,
Ти вічний спогад, втомлено-слабкий,
Та я ніколи, чуєш, не залишу,
Печаль на хвилях одинокої ріки.
Ти уві сні залишився зі мною,
Такий закоханий, як в першу мить.
І не знайти нам у житті спокОю,
Бо у серцях вогонь, таки, горить...
Йому палати в вічності історій,
Запалений не випадково, вір,
Він наче ніч, що обіймає зорі,
Або, як вітер, що злітає з гір.
Один від одного далеко й близько,
Та це не привід попрощатись, ні,
Шляхи то йдуть, то повертають різко,
А ти приходив знову уві сні.
