29.04.2014 01:08
для всіх
203
    
  2 | 3  
 © Любов Колосюк

Знову уві сні

А що між нами? Відстані і тиша,

Ти вічний спогад, втомлено-слабкий,

Та я ніколи, чуєш, не залишу,

Печаль на хвилях одинокої ріки.


Ти уві сні залишився зі мною,

Такий закоханий, як в першу мить.

І не знайти нам у житті спокОю,

Бо у серцях вогонь, таки, горить...


Йому палати в вічності історій,

Запалений не випадково, вір,

Він наче ніч, що обіймає зорі,

Або, як вітер, що злітає з гір.


Один від одного далеко й близько,

Та це не привід попрощатись, ні,

Шляхи то йдуть, то повертають різко,

А ти приходив знову уві сні.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.04.2014 10:50  Тетяна Белімова => © 

Все, що сниться, рано чи пізно здійснюється!)))
Хай щастить!

 29.04.2014 09:13  Світлана Рачинська => © 

Прекрасно, коли палає той вогонь у серці!!!  Хоч і сумно, що  прийшов знову уві сні...

Гарна поезія!