12.04.2014 19:14
лише 18+
161
    
  2 | 3  
 © Любов Колосюк

Вже мене не клич...

Усе минає...і твої надії,

І молодість, напевно, постаріє,

Затихнуть ноти в дотиках легких,

І засумує жартівливий сміх.

Усе пройде крізь долі переплет,

Бо час міняє навіть рух планет.

І наші мрії мохом поростуть,

Чи розіллються, як ляклива ртуть.


Забудуться важливі і чужі,

І рани затягнуться від ножів.

Усе затихне, тільки спогад - ні!

Він кожну ніч приходитиме в сні.


І озираючись щоразу, наче птах,

Збагнеш,мабуть, у старших вже літах,

Що розкидався щастям в усебіч,

А я померла...вже мене не клич...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.04.2014 01:03  Тетяна Белімова => © 

Сумна перспектива... може, ваша ЛГ ще передумає?