І знову дощ змиває втому вулиць...
І знову дощ змиває втому вулиць,
І шелестить в байдужості коліс.
Шепоче щось їм вітер-непритулець
Та стьогає краплинами навскіс.
Чи то у літо осінь напросилась,
Чи відібрала від тепла ключі,
Зоря вечірня пеленою вкрилась
І холодом повіяло вночі.
А десь під ранок, зморений у тиші,
Дощ відступив в туманне укриття.
І знов асфальт буденністю колише –
В міські артерії вливається життя…
Львов, 14.07.2019