Кляті сученята
з рубрики / циклу «Про долю»
Ставлять на коліна,
Кляті сученята,
Не зігнеться спина,
Не діждуться свята.
Смокчуть її груди,
Мовби одуріли,
Вже давно прозріли.
А ті сученята,
Виють, завивають,
Шкірять зубенята,
Волю обіцяють.
Давно забрехались,
Кров ллється без впину,
До горла добрались,
Душать Україну.
Ох, кляте створіння,
Шерсть летить клубками,
Кінчилось терпіння,
Ми чужі з катами.
м. Славута,