02.12.2013 02:27
Без обмежень
147 views
Rating 5 | 1 users
 © Антоніна Грицаюк

Злети й падіння

Хотіла йти та не змогла,

Летіти крил не мала,

Та доля мовби вся зі зла,

Своє лиш диктувала.


Повзти – не встала на коліна,

Ще гордість вона мала,

До серця пригортала сина,

Та сльози проливала.


А він злетів, а потім впав,

Довго летів униз,

Тоді геть крила обламав,

І гонор його зслиз.


Повз на колінах та дарма,

Вона не розуміла,

Так просто навіть не зі зла,

Знову в душу не впустила.


Досить знущань, поневірянь,

Здолала всі ті муки,

Вже годі їй отих страждань,

Потіха її внуки.


А він самотній залишився,

Та крилами махає,

Жалібно в небо подивився,

Там зграє відлітає.


Зима на серці і печаль,

Геть крига огорнула,

Довго стояв дивився в даль,

Самотність проковтнула.



м. Славута 




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.12.2013 23:20  © ... => Тетяна Чорновіл 

Рада, що сподобалось! 

 02.12.2013 13:24  Тетяна Чорновіл => © 

Доля жінки... Багато таких. Вірш гарний, хоч і журливий. 

Публікації автора Антоніна Грицаюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 91 | Знайдено: 546
Автор: Антоніна Грицаюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Про долю;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;