Прощай...
з рубрики / циклу «ПЕРЕКЛАД»
Ми не змогли знову проститись...
Чи тяжко лиш сказать - "Прощай"...
А дощик літній буде литись
В сирий гіркавий молочай ...
Схвильована за нас з тобою,
Пробігшись крізь вільшник,
Горобина тонкою ногою
Ступила в мурашник ...
І колихаючись в вогні,
В багрянцю ягід стиду,
Шептала тихо у долоні,
Сховавши очі з виду :
"Та я не знаю, що зі мною,
І Доля що засватає -
Чи може ти, чи інший хтось...
Чи зірка з серця падає"...
Ми не змогли знову проститись,
Чи тяжко лиш сказать - "Прощай"...
Мені у спогад буде снитись
Того багрянцю шепіт-май...
Paris (Univer), 2009