За що я маю дякувати мамі?
з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»
За добре слово і за хліб духмяний,
За руки, що, хоча й болять від праці,
Так лагідно мене пробудять вранці.
За що іще подякувати варто?
За посмішку, за погляди і жарти,
За очі карі, добрі і глибокі,
За затишок домашній і за спокій.
І вже ніхто сказати не посміє,
Немовби в нас не співпадають мрії,
Що різні ми… Ні, схожі ми серцями,
За це також подякую я мамі.
За що я маю дякувати нені?
За всі знання, за дім і сад зелений,
За всі перестороги й сподівання,
За допомогу в наших починаннях.
І ще безмежно дякую я мамі
За те, що привела мене до храму,
За все терпіння слів моїх даремних,
За біль, який приходив через мене.
Я для подяки й слів таких не знаю.
Сьогодні ж свято! Травень йде розмаєм,
І День Матусі, вквітчаний, яскравий,
Ступає з ним у вербах кучерявих.
Пробач, матусю, в День цей світлоносний
За всі слова, лихі думки і сльози,
За страх за мене і за мій непослух,
За тисячі невиконаних послуг…
І, знаєте, я хочу всім сказати:
У кожного – найкраща в світі мати.
Своїй сьогодні дякую я дуже
За мир в душі, за лілії і ружі,
За виконання мрій, за кожну мрію,
За те, що вірю і весні радію,
За те, що вчусь, вивчаю світ, молюся…
Спасибі за життя, моя матусю!
