Кричало небо
з рубрики / циклу «Про долю»
На фото моє рідне місто Славута!
Кричало небо, так-так кричало,
Дощем рясним землю вмивало,
Земля стогнала, боліли рани,
Її сповили густі тумани.
У тих туманах вогонь і сльози,
І безкінечні страшні погрози,
Тремтить земля, як лист осінній,
А я вклоняюсь могутній, вільній!
Візьмемось за руки, досить зневіри!
Для боротьби в нас вистачить сили,
Брати і сестри, Захід і Схід,
Ми українці! Хай чує світ!
Ми українці! Вільна держава,
Слава героям! Героям слава!
м. Славута,
