Перше кохання
з рубрики / циклу «СВОЄ»
Приходять дні, втікають ночі,
А серце любить й зазиває.
Ти знаєш, може, поруч десь
Тебе увесь час хтось чекає...
Закривши талісманом в грудях
Твоє ім`я серцем тримає,
" Я так нудьгуюся...прийди" -
Сльозу у шепоті ковтає:
І ти прийдеш, почувши клич,
І будеш ласкою змагати,
І як туман розтанеш вранці,
А хтось буде знову чекати...
І попливуть за днями ночі ---
Любов розлукою роди...
Все шепче хтось... тихенько дуже:
" Я так нудьгую... приходи".
Проходять дні, проходять ночі,
А серце любить і зове...
І знаєш... може поруч знову,
Тебе уже ніхто не жде...
Та серце то любов`ю дихає,
Страдаючи у краплі втрати,
І знову в ночі шепіт чути ---
" Я..хочу...так...тебе...обняти."
PARIS (Resto "Artistes"), 19.05.2014
