23.08.2010 17:04
-
738 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Пустка

Присвячується закинутим
хуторам Чигиринщини

Край лісу покинута хата  

У хвилях бузку потопає, 

Бузкове галуззя крислате 

Під самий поріг підступає. 

 

Вже більше з відром до криниці 

Ніхто не ходитиме зроду, 

Лиш місяць коли круглолиций 

Загляне в застояну воду. 


Давно ту хатину лишили, 

Давно стороною обходять, 

Усе бур’яни заглушили, 

Під тином лиш півники сходять. 


Та ще коло тої криниці 

Калини кущі засихають, 

А вибитих вікон зіниці 

Ще просять про щось, ще благають. 

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 23.08.2013 18:50  © ... => Серж 

Так, згодна! Жах! І таких пусток по Україні все більшає! (( 

 23.08.2013 16:28  Серж 

Гарний вірш, дуже бере за душу. А якщо уявити, що хтось колись цю хату збудував, колись у ній жили люди, звучав дитячий сміх, на подвір"ї ходили гуси, кури, то аж серце щемить, а ще коли бачиш це своїми очима.... Жах! 

 19.02.2012 14:17  © ... => Каранда Галина 

Хата трохи схожа навіть! Дякую! :) 

 19.02.2012 01:28  Каранда Галина => ©