ПІВТІНІ
Питавсь у темної півтіні:
- "О, невагомосте, за що
Уклав господар твій зі злом,
На перехресті довгих ліній,
Угоду скріплену тавром -
Штрихкодом на своєму тілі?!"
Мені у відповідь крилом
Змахнула чорним й полетіла...
Звертавсь до світлої півтіні,
Що була янголом немов:
- "Скажи, чи правда, що любов -
Частинка віри і надії,
Як складова в людині, кров;
Подібна заповітній мрії;
Того штрихкоду білий фон?"
Злетіла лебедем у вирій...
Такі дві різних ті півтіні...
Господар їх і ворог й друг...
Життя із чорно-білих смуг,
Немов штрихкод, на віях іній...
У лінію розкритий круг,
Кінець якого тлінний нині
Від сили зла і від недуг.
І доказ цьому - темні тіні.
