24.08.2010 14:42
-
3455 views
rating 5 | 9 users
 © Тетяна Чорновіл

СТАРI ФОТОГРАФIЇ

Лiт обдмухавши пилинки, 

Мов вернувши з небуття, 

Вас дiстану на хвилинки, 

Давнi клаптики життя. 

 

Бо на кожнiм тiм портретi 

Мiй давно забутий рiд: 

Баба в вишитiм корсетi, 

З парубоцьким чубом дiд, 

 

Подруг з тiткою багато, 

Тiтка краща серед них. 

Молодi ще мама й тато, 

Лиш роки - в очах сумних. 

 

В думцi постатi зринають, 

Воскресаючи на мить. 

Що померли вже, не знають, 

Лиш моя душа щемить. 

 

Й я не вічно буду жити, 

Як урветься серця стук, 

Вам прийдеться залишити 

Фотографiй кiлька штук. 

 

Не спiшiть їх викидати. 

Попрошу зарані вас, 

Може схочете дiстати 

Випадково в вiльний час. 

 

I, долаючи дрiмоту  

Ту холодну вiкову, 

Посмiхнусь до вас iз фото, 

Тихо в згадцi оживу... 


Тетяна Чорновіл цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 28
Автор: Тетяна Чорновіл
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: СПОМИНИ;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.08.2013 01:17  © ... => Дебелий Леонід Семенович 

Дякую Вам! За добрі слова і увагу! 

 08.08.2013 00:49  Дебелий Леонід Семен... => © 

Дуже щемко! Хочеться, щоб залишився якийсь слід і від нашого перебування ... 

 04.01.2012 20:49  © ... => Олександр Новіков 

Дякую ще раз, Саша, за увагу до мого архіву! Цей вірш також люблю! :)) 

 19.09.2011 16:41  Олександр Новіков 

гарно. дуже 

 18.09.2010 23:39  Віта Демянюк 

Гарно... Просто  і щиро. Після прочитання, щось в душі заворушилося, защеміло... Певно, сум...((