30.05.2014 00:14
для всіх
200
    
  4 | 5  
 © Журенкова Лариса

Аж захлинаються у співах солов`ї

Аж захлинаються у співах солов`ї,  

Чиясь весна іде назустріч літу. 

Мені ж наснилися літа мої,  

Присипані вишневим білим цвітом. 


Кружляли спогади, солодкі і хмільні,  

Джмелями падали у сни тремтливі. 

В них залишила болі і жалі,  

Там я була весела і щаслива. 


А вранці сонце зазирнуло у вікно,  

Зозулька щедро років накувала. 

І я подумала, що щастя - ось воно,  

А я жила  - його не помічала. 


Воно у яблуках, що гупають в траву,  

У плині річки ніжно-голубої 

І навіть в тому, що на світі я живу

У мирі і в гармонії з собою.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.06.2014 00:39  © ... => Світлана Рачинська 

Наевзаєм, Світланко)

 31.05.2014 19:13  Світлана Рачинська => © 

Я знаю) Адже в листопадовому і мій вірш був опублікований і проза в лютому) Чудовий журнал! Тому й радію за Вас!)

 31.05.2014 19:10  © ... => Світлана Рачинська 

Так, звичайно. Журнал крутячий! Перший вірш був надрукований у листопадовому номері...Взагалі, поезія - такий драйв!))) І така сила!

 30.05.2014 23:52  Світлана Рачинська => © 

Це ж чудово! Вітаю Вас!

 30.05.2014 23:49  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую, Світлано! Цей вірш буду чекати у наступному номері "Дніпро"...)

 30.05.2014 10:26  Світлана Рачинська => © 

Мудро, красиво і навіть повчально. Дякую!