Цвинтар рефлексій
чого ти не спиш і мій сон забираєш до себе
у теплі долоні? мерців не зігріти теплом.
я мертва, пуста і холодна, як тіло Ереба,
мандрую свідомістю у потойбіччя за шклом.
ти вигнав Морфея? пласкими зернинами вервиць
проковзуть свіжі новини з далеких ніде.
і гладить нас космос, і все пробачає, і терпить,
аж поки на сході божок суєти не зійде.
чого ти самотній? в цю пору не сплять лиш самотні
і вбиті. я мертва. а ти... але ж ти ще живий!
за чим ти пірнаєш в липку опівнічну безодню,
де цвинтар рефлексій? не пий оцю чашу, не пий...
5.06.2014
