05.06.2014 11:12
лише 18+
167
    
  1 | 1  
 © Ірина Червінська-Мандич

Цвинтар рефлексій

чого ти не спиш і мій сон забираєш до себе

у теплі долоні? мерців не зігріти теплом.

я мертва, пуста і холодна, як тіло Ереба,

мандрую свідомістю у потойбіччя за шклом.

ти вигнав Морфея? пласкими зернинами вервиць

проковзуть свіжі новини з далеких ніде.

і гладить нас космос, і все пробачає, і терпить,

аж поки на сході божок суєти не зійде.

чого ти самотній? в цю пору не сплять лиш самотні

і вбиті. я мертва. а ти... але ж ти ще живий!

за чим ти пірнаєш в липку опівнічну безодню,  

де цвинтар рефлексій? не пий оцю чашу, не пий...



5.06.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.06.2014 13:18  Ганна Коназюк => © 

Змістовно...)) Клас!

 05.06.2014 08:39  Тетяна Белімова => © 

Іринко! Просто якесь життєве дежавю, яке переродилося у поезію!!!
(Ніби про мене написано! Це ти за мною піддивлялася? Чи з іншої ЛГ писала???)