Ще-не-зима
Коралі дрібні снігопаду –
Фетиш доволі вишуканий.
Мокрий асфальт від ще-не-зими,
Яка впала на голову рештками хмар –
Це усе, що я маю сьогодні
Замість вечірніх новин.
Отак ідеш містом, а під ногами
Топиться небо,
І тепло твого подиху
Обмацує кам’яниці, в яких
Заховались життєві проблеми
І слова різного штибу.
Отак ідеш і доростаєш навшпиньки
Чолом до скла за картатими шторами –
Відхиляєш синтетику поглядом, а там –
Те, що тобі не належить,
Але якось тебе стосується.
Там – частина світу,
Виткана у вигляді оленів
На гобеленах, поскубаних моллю,
Фаянсові віденські вальси
Та марципанові крокуси,
Червоні доріжки для обраних
Та ліжники синіх Карпат –
Частина світу, якій невідомо, що можна змінитись,
Яка береже свою неповторність
Та автентичність
За допомогою уряду і законів.
Частина світу, де є власне сонце
І власний місяць – нічник на столі –
І там не хвилюють погодні умови –
Нехай про це думають перехожі,
Оминаючи глянець вже-не-калюж.
Калуш, 4.11.2013
