Жінка у літньому сарі
Жінка без віку у літньому сарі
Сталі думки. У долонях зі сталі
Завтрашній день.
Надпитий портвейн
Лишила як спогад про день, що минає
І часу не гає. А день не встигає
Намарне кудись утекти
Має квитки на літак до Мілана
Тримає валізу, тримається прямо,
А ноги відмовились йти.
Палити мости не вміла ніколи.
Ховала минуле в халяви з-під поли
Нічим не гасила запал
"Б" термінал. Квиток на удачу
Сховала в кишені квітчастого клатчу.
No changes. No pain.
Допила портвейн. І сотні людей
Почули як виклик «Я житиму далі!»
Із уст тої жінки, що в літньому сарі.
Івано-Франківськ, червень 2014
