Івану Миколайчуку
В буковинському селі прийшов в світ Іванко.
Мати вишила йому гарну вишиванку.
Золотий цей самородок з землі народився,
Промінь Божий осяйний на нього пролився.
Це Іван Миколайчук – наш гуцульський легінь,
Він у нашому краю із народу геній.
І прославив Україну на весь світ блакитний –
Режисер, актор, людина – красень наш величний.
Бо твій "Білий птах з ознакою" по світу літає,
Буковинський край зелений роки прославляє.
А «Тіні забутих предків» людей чарували
Про звичаї й обереги у фільмі згадали.
Про свій край, кохання чисте, ніжну вишиванку
З щирим серцем і душею ти творив Іванку,
І Оскару не зрівнятись з генієм Івана -
Його мудрість, гордість, слава в краю не омана.
Тебе люди величають і щиро шанують,
Квіти, спогади, пісні від душі дарують.
І тобі, Іване, гордо в наших серцях жити,
Пам`ять добрую і вічну народу лишити.
Тебе Бог благословив, буковинський сину -
Ти любив і прославляв рідну Україну,
Возвеличив нашу Неньку, й милу Буковину
Твої думи, твоя муза по всім світі лине.
с. Нижні Станівці, Буковина, 14.06. 2014
