26.06.2014 13:12
лише 18+
226
    
  5 | 5  
 © ЛЮЛЬКА НІНА

Не зрозумів мої ти почуття

Не зрозумів мої ти почуття

Не зрозумів мої ти почуття,

Ні біль розлуки, гіркоти страждання.

Все може це піти у небуття

Від ненародженого паростка кохання.


Ти увійшов в моє життя неждано, 

Як вирій у небесну висоту.

Роки летять невпинно, невблаганно, 

Затьмарюють любові сліпоту.


Ти повернув мене до радості життя –

Я жінкою відчула себе знову.

Боюсь, що все це піде в небуття –

Маленькі, ніжні промені любові.


Прости мене за мої почуття –

Не хочу завдавати тобі болю.

Душа моя страждала все життя, 

Як пташечка благала, прагла волі.


Як жаль, як жаль, не вимовить словами, 

Про мої думи і молитви Богу.

Не розділить кохання поміж нами, 

Що бісер звірям кидати в барлогу.



с. Нижні Станівці, Буковина, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.06.2014 14:42  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Гарно розкриті відчуття! Щиро, відверто...це сподобалось!)+

 27.06.2014 13:35  © ... => Ганна Коназюк 

Щиро дякуємо, що Ви, Анічко, звертаєте увагу на вірші моєї подруги. Вона передає по телефону через мене подяку і побажання здоро`вя Вашим близьким і рідним.

 27.06.2014 13:19  © ... => Світлана Рачинська 

Передаю подяку від моєї подруги і її слова про те, що Ви: "Людина надзвичайно тонкої душі і дивитеся на світ з вірою і оптимізмом!!
Дуже дякуємо Вам за Вашу підтримку творчості моєї подруги.

 26.06.2014 17:32  Ганна Коназюк => © 

Красиво написано! Сподобалось!!!)

 26.06.2014 14:06  Світлана Рачинська => © 

Не дивлячись на смуток, вірш легкий, у ньому немає приреченості) І правда, душа автора, як пташечка! Чудовий вірш! Дуже сподобався!

 26.06.2014 11:38  Деркач Олександр => © 

Сподобалось, останній вдало перефразували...