Як ніж у масло, входиш ти у мене
Як ніж у масло, входиш ти у мене,
І турбулентність у свідомості
Нарощує свою шкалу. Ой, леле!
Не вистою! Не вистою. Не ті
Слова ти розсипаєш перед очі,
А знаків ще нема на віражах...
Ти пригальмуй! Бо вже і дні шепочуть,
Що заночуєш у моїх садах.
Ой, леле! Не зостанешся. І постіль
Ні складки після тебе не дізна.
Лише ковток - хіба же цього досить,
Щоб ти мене до рисочки пізнав?
26/06/2014