29.06.2014 15:09
for all
145 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Дощ періщить

Дощ періщить

Дощ періщить, мов з відра,

Вітер аж гуде,

Скажу правду, не спроста,

Земля давно жде.


Спрагло воду вона п’є,

І втоми не знає,

Дощ по скронях її б’є,

На те не зважає.


Для земельки без води,

Справжня катастрофа,

Не туди, і не сюди,

Немов та Голгофа.


Оживає її плід,

У лузі і в полі,

Всюди видно дощу слід,

Все, як на долоні.


Дощ іде – земля радіє,

Залатала рани,

Знову вже про сонце мріє,

Як ранок настане.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 30.06.2014 21:05  © ... => Світлана Рачинська 

Дуже вдячна! 

 30.06.2014 10:56  Світлана Р... => © 

Чудовий вірш! 

 29.06.2014 18:49  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Дуже вам вдячна, пані Ганно!) 

 29.06.2014 16:11  ГАННА КОНА... => © 

Гарний вірш, гарна картинка!)