Наталка Янушевич Літечко
Я купила літо на розпродажі
Між липких потрісканих бросквинь,
Де сонця та зливи приворожують
І кладуть до обрієвих скринь.
Де вітри єдиним рухом пальчика
В пляшку закорковує чаклун,
Де надходить ніч червоноайстрово
Та колише тишею відлунь.
Я купила літо. І куди його?
Посаджу. Нехай собі росте
Поміж полем вічним і садибою,
Звідки родом світло золоте.
- Не буває літечка озимого,
Передвереснева маячня!
- Але хто ж тоді, скажи, скажи мені,
Сонцю скриню в січні відчиня?
08.07.2014 20:54 © ... => Тетяна Чорновіл |
Спасибі, пані Тетяно. |
08.07.2014 18:27 Тетяна Чорновіл => © |
 Дуже гарно і зворушливо!!! |
07.07.2014 12:17 © ... => Тетяна Белімова |
Пані Таню, я запозичила з польської слово "абрикос". У нас тут близенько, полонізмів хмара. Отак уявіть собі серпневу спеку, повні прилавки гарячих абрикос, з яких цівочкою стікає нектар, а між них - букет квітів, а, може, розсада, а, може, :)))) хто його знає, що я мала на увазі під образом літа. |
07.07.2014 12:11 © ... => Мальва СВІТАНКОВА |
Спасибі, Мальво. |
07.07.2014 12:05 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Гарненько так про те літечко!)) |
07.07.2014 08:47 Тетяна Белімова => © |
 Дуже гарно, по-філософськи)) і висновок життєвий такий! |