Ти живи, бабусю
Ти живи, бабусю, ще живи
літ зо сто, а, може бути, двісті.
Хай не раз достигнуть ще хліби -
й ми не раз приїдемо із міста.
Ти сиди, як завжди, в холодку,
під зати́шним небом з винограду.
Розкажи про молодість прудку,
дай мені наставницьку пораду.
Лиш живи, бабусю... Хоч рочок!
Ще один, ще два, і ще хоч трішки.
Ти зноси ще стільки сорочо́к,
яблук як було́ позаторішніх.
Нам живи, бабусю, на добро,
на смачну черешню і малину,
на горох рівнесеньким рядком
і дівочу долю тополину.
І не раз достигнуть ще хліби,
й ми не раз приїдемо із міста.
Ти живи, бабусю, ще живи
років сто, а краще, років двісті!
27.06.2014
