24.06.2014 00:00
лише 18+
303
    
  8 | 8  
 © Оля Стасюк

Львівське кохання

Львівське кохання

з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»

Я була тобі таємницею, 

Але інколи – трохи зайвою.

Прилітала до тебе птицею, 

Чарувалась твоєю кавою.


Ти любив ці дахи надщерблені

І блискучі зірки над баштами…

Я ховала їх блиск в оперенні, 

Щоб вони залишались нашими.


Ти казав, що я - тиха загадка

Серед давнього міста з левами.

Називав мене світлим паростком, 

Навіть інколи королевою.


І над Львовом, над тихим затишком, 

Над м”якою легкою спекою

Слухав разом зі мною ратушу, 

Голос той, що дзвенить лелеками…


Ти любив мене ніжно й солодко, 

Обіймав мене оксамитово.

Нам тоді не хотілось холоду, 

Більше – сонця, дощами вмитого.


Я не прагнула бути птицею, -

Тільки мавкою нелукавою.

Навіть хай і не таємницею, 

Та твоєю… й не зовсім зайвою.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.06.2014 16:59  Світлана Рачинська => © 

Чарівно... Чистоті цього кохання немає меж!

 24.06.2014 12:59  Ірина Затинейко-Михалевич... => © 

невимовно...дякую...мій коханий Львів...спогади, які викликає ця поезія...

 24.06.2014 12:26  Маріанна => © 

Чудово!

 24.06.2014 12:21  Тадм => © 

Олечко, чудово!

 24.06.2014 09:58  Тетяна Белімова => © 

{#}чудове! піднесен львівське кохання!!!

 24.06.2014 08:45  Деркач Олександр => © 

Дуже класно!

 23.06.2014 22:52  Олена Вишневська => © 

Олю, пречудово!