24.06.2014 00:00
only 18+
209 views
    
rating 5 | 8 usr.
 © Оля Стасюк

Львівське кохання

Львівське кохання

Я була тобі таємницею, 

Але інколи – трохи зайвою.

Прилітала до тебе птицею, 

Чарувалась твоєю кавою.


Ти любив ці дахи надщерблені

І блискучі зірки над баштами…

Я ховала їх блиск в оперенні, 

Щоб вони залишались нашими.


Ти казав, що я - тиха загадка

Серед давнього міста з левами.

Називав мене світлим паростком, 

Навіть інколи королевою.


І над Львовом, над тихим затишком, 

Над м”якою легкою спекою

Слухав разом зі мною ратушу, 

Голос той, що дзвенить лелеками…


Ти любив мене ніжно й солодко, 

Обіймав мене оксамитово.

Нам тоді не хотілось холоду, 

Більше – сонця, дощами вмитого.


Я не прагнула бути птицею, -

Тільки мавкою нелукавою.

Навіть хай і не таємницею, 

Та твоєю… й не зовсім зайвою.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 24.06.2014 16:59  Світлана Рачинська => © 

Чарівно... Чистоті цього кохання немає меж! 

 24.06.2014 12:59  Ірина Затинейко-Миха... => © 

невимовно...дякую...мій коханий Львів...спогади, які викликає ця поезія... 

 24.06.2014 12:26  Маріанна => © 

Чудово! 

 24.06.2014 12:21  Тадм => © 

Олечко, чудово! 

 24.06.2014 09:58  Тетяна Белімова => © 

чудове! піднесен львівське кохання!!!

 24.06.2014 08:45  Деркач Олександр => © 

Дуже класно! 

 23.06.2014 22:52  Олена Вишневська => © 

Олю, пречудово!