14.07.2014 01:08
for all
209 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Наталя Суркова

Діду-фронтовику

Діду, так соромно, аж до сліз…

Ми вборонити його не зуміли…

Ти його нам у долонях ніс:

тільки б ми мріяли і любили…


Ти із лабетів його дістав, 

виплекав, випестив – лиш тримайте.

Слів і смаків, почуттів і барв, 

ноток і дотиків в нього додайте...


Рідко казали, що вдячні ми, 

подвигом мало твоїм пишались…

Тільки у травні гвоздик несли

в куцих вінках на алею слави…


Діду, ти всі ці роки на нас

пильно дивився з своєї зірки…

Не відвертайся в страшний цей час, 

в час, як і смутно, і боляче, й гірко…


Майже забули твої пісні, 

ті, що вели тебе в сорокових…

Мир, що ти дав нам, у пащу війні, 

майже не думавши, кинули знову…

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 14.07.2014 01:10  Суворий => © 

Це цікава тема насправді. Ми настільки захопились оспівуванням жахів війни, концертами, книгами і фільмами, що втратили почуття її реальності. І ледве не розпустили армію взагалі... Не дурний сказав: хочеш миру - готуйся до війни.

 13.07.2014 20:46  © ... => Деркач Олександр 

А тепер його онуки її рвуть на частини... 

 13.07.2014 20:40  Деркач Олександр => © 

він робив свою справу - захищав Батьківщину 

 13.07.2014 20:33  © ... => Деркач Олександр 

Учора навіть питала себе, чи пішов би мій прадід на війну, якби знав, що ми отак будемо миром розкидатись... 

 13.07.2014 20:28  Деркач Олександр => © 

праведні слова і болюча тема...гітлер певно радіє в пеклі тому що діється