20.09.2014 23:11
for all
584 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Наталя Суркова

Лист з фронту

Привіт, Україно! Пишу тобі з фронту... 

Ні, я не воюю: тут просто мій дім. 

Собака на дворі. І грушка солодка,  

що тато майбутнім онукам садив. 


Криничка, що викопав дід на обійсті. 

(За рогом на цвинтарі дідо лежить.) 

Вже осінь. В саду прибираємо листя... 

Вгорі розлилась вереснева блакить... 


У шафі книжки, що роками збирали... 

І мамині вишивки квітнуть зі стін... 

У домі цім мама моя виростала... 

І я виростала в будиночку цім... 


Тут кожен камінчик знайомий з дитинства... 

Із дому й до дому десятки стежок... 

Чому ж я сьогодні тікати повинна 

з-під цих найрідніших, найближчих зірок? 


Я тут залишаюсь... Ховатись звикаю,  

як постріли чую з гарячих гармат... 

Ні, я не жаліюсь... Лиш хочу, щоб знала,  

що я тут, на фронті, плекаю свій сад... 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 29.09.2014 20:41  Тетяна Белімова => © 

Яке щастя, що у Донецьку залишилися такі люди, як ви! Це просто ваш особистий подвиг! Пишіть! Із нетерпінням будемо чекати на ваші нові твори! 

 29.09.2014 18:42  © ... => Тетяна Белімова 

Якби Ви мене бачили зараз, навряд чи сказали б, що я можу когось надихати... Чим більше думаю над тим, що навколо відбувається, тим сірішою видається дійсність... Хоча осінь бринить навколо, чиста, сонячна, свіжа... Здається, осінь не знає, що в нас війна...
Починається навчальний рік. Українську мову не заборонили. Так що піду викладати своїм дітям нашу мову, нашу літературу... Аби зростали патріотами...  

 28.09.2014 08:44  Тетяна Белімова => © 

Безсумнівно! Ваш приклад надихає і надихатиме багатьох!
Хай щастить! І мирного вам неба! 

 27.09.2014 22:01  © ... => Тадм 

Дякую, що нагадали мені те, чим жила до війни: завжди намагалася бачити в людях тільки хороше... Треба повертатись до цього, а інакше дуже скоро тут просто збожеволію...

Ще раз дякую! За відгук, теплі слова... Підтримку! 

 27.09.2014 21:57  Тадм => © 

Особливо важко в період інформаційної війни. Коли занадто багато бруду.  

 26.09.2014 19:39  © ... => Тадм 

Дякую... Нам дуже важливо це знати... Справді...
Доки не переживеш стану відірваності від близьких за духом людей, стану духовної і моральної неволі, не знатимеш ціни поняттям БАТЬКІВЩИНА, НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ГРОМАДЯНСТВО, ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ... Виявляється, що це так само необхідно, як повітря і вода...  

 26.09.2014 18:14  Тадм => © 

Тримайтеся! Щиро вболіваємо і переживаємо за Вас! 

 25.09.2014 00:31  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую, Олександре! 

 25.09.2014 00:30  © ... => Тадм 

Дуже болить... Ми тепер тут живемо, як у Шевченка... "На нашій, не своїй землі...". 

 25.09.2014 00:30  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, Тетяно! Насправді... Час дуже непростий... 

 25.09.2014 00:25  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Дякую, Ганно! 

 25.09.2014 00:25  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую, Тетяночко! Я зараз в Донецьку... На жаль, можливості виїхати немає.... Тому, на жаль, мабуть. "Українські передзвони" дзвенітимуть без мене... Але вони щодня в моїй душі... Живу сподіванням на те, що Донецьк знову підніме синьо-жовтий прапор і ми знову будемо вільними на своїй землі!

Буду щаслива, якщо цей вірш почують... Прочитають... Донецьк - то не тільки боєвики, за чиїми плечима ні роду, ні племені! Донецьк - це УКРАЇНА! Донеччани - УКРАЇНЦІ! Так було, так є і так обов`язково буде! Правда?.. 

 22.09.2014 10:00  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Вірш чудовий!  

 21.09.2014 12:32  Тетяна Белімова => © 

Пані Наталю! Ваш твір зараз на часі, як ніколи! Ми зараз так потребуємо таких слів, які проростають крізь війну, як сад навколо дому!
Якщо ви не заперечуєте, поширю ваш твір у межах мистецького фестивалю "Українські передзвони". І запрошую вас виступити на нашому фестивалі!  

 21.09.2014 10:00  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш! Про наш непростий час! 

 20.09.2014 21:02  Тадм => © 

Наталю, вірш дуже зворушливий. За легкими рядочками криється страшне чудовисько війни! Болить 

 20.09.2014 21:00  Панін Олександр Мико... => © 

Гарно, щемно.