04.11.2012 18:54
-
322
    
  7 | 7  
 © Наталя Суркова

Раз на місяць

Обіцяю, що раз на місяць тобі дзвонитиму,

говоритиму, як хотів би тебе побачити.

Щось на кшталт: «Я ішов учора повз ятку з квітами –

і лице твоє пригадалося між трояндами…»

Говоритиму, що ти снишся, якась утомлена,

і питатиму, хто там поруч з тобою нині.

Щось таке: «А твоє обличчя малюють промені

на лискучому склі від теплих дощів осінніх…»

Обіцятиму, що приїду. Ось тільки зайнятий…

Та не думай: тебе щодня неодмінно згадую.

Щось невинне: «Люблю-цілую… Почути радий!»


А повісивши трубку: «Як же мене дістала ти!»

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.12.2012 04:17  Каранда Галина => © 

 05.11.2012 12:04  Деркач Олександр 

Буває)) колись був свідком - у людей клав плитку на кухні, хазяйка дивлячись у вікно - О, моє чмо суне...а як зайшов - моє ведмежатко втомилося)))

 04.11.2012 20:35  Каранда Галина 

буває й так... буває, й навпаки... все буває)))))
вірш гарно написаний.