Любов-подряпина
Журавлі розривають блакить
І курличуть прощальне скерцо.
Я ще є. Ще жива. Ще болить...
Ще постукує в ритм їм серце.
Облітають сухі слова, з моїх вуст, як осінній лист.
Я не мертва. Я ще жива.
Мертвим байдуже - не болить.
Знову падаю, осінь знов.
Всіх подряпин не залічити...
Та найважча - твоя любов.
Затяглось би. Ще ж жити й жити!
Знову серце, як руки, в кров...
6.11.2004